Сделать домашней|Добавить в избранное
 
 
» » Ставлення Церкви до війни
на правах рекламы

Ставлення Церкви до війни

Автор: ВиМ от 31-07-2014, 00:18
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Ставлення Церкви до війниСитуація в країні вкрай напружена і неординарна, адже ведеться неоголошена війна. Стан війни - це стан зла. Бог не хоче цього. Але це наслідки злих учинків людини, що накопичувалися іноді протягом ба­гатьох століть. Війна відображає якусь соціальну несправедливість: агресор хоче щось відібрати, нав'язати свою волю тощо. Конфлікт двох політиків може стати трагедією для двох країн; тиранія когось одного може зруйнува­ти і його країну, і її мешканців, і стати бідою для країни-жертви.

Натомість ті, хто захищаються, мають моральне право на захист: вони борються зі злом. Але методами такого ж зла, чи не так? І знову диле­ма. Тому силові методи морально до­пустимі лише тоді, коли всі інші вичерпано, а шансу на результативні пе­ремовини (з дотриманням справед­ливого права відстоювати благо для своєї спільноти) немає. Тоді власне життя і свободу доводиться захищати ціною здоров'я, а то і життя - і свого, і противника. Але саме той, хто пер­шим запрагнув несправедливості, і несе за це відповідальність.

Проте буває і неадекватний захист, так би мовити. Коли уряд США розпочав війну в Іраку як буцімто "відповідь" на теракти 11 вересня 2001 р., св. Йоан Павло ІІ виступив категорично проти, вимагаючи, щоби ніколи більше і за жодних умов не було чогось подібного. Бо тоді йшло­ся тільки про помноження зла.

Вбивство - чи знешкодження несправедливого нападника? Церква чітко розмежо­вує безкомпромісне ставлення до заповіді "Не вбивай" та справедливий опір і право на захист від аг­ресора, коли громадяни держави-жертви агресії навіть зобов'язані стати до національної оборони. А правителя-агресора, який самовільно розпоряджається життями та добром своїх підвладних за допомогою війни (отже, і несе за це повну відповідальність), ще у XVI ст. було названо не володарем, а тираном.

У п’ятої Божої заповіді завжди було ши­роке розуміння, яке включало в себе неможливість кривдити людину, завдавати шкоди здоров'ю (своєму або чужому) тощо. Має вона і вузьке ро­зуміння, воно конкретне: нікому не можна відбирати життя.

Однак тут Церква завжди зважала на обставини, коли виникала потреба захищатися та вести справедливу бо­ротьбу. Адекватний захист (аж до за­подіяння смерті нападникові) ніколи не вважався прямим убивством. Саме цим пояснюється факт існування в Церкві благословення воїнів. Св.Амвросі з Мілана (†397), коли благословляв воїнів на бій, повторював: ”Пам’ятай, що ти вбиваєш людину”.

Тут варто згадати слова Христа: "Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, - це ж бо закон і пророки" (Лк. 7, 12). Звісно, розуміти цей заклик потрібно у світлі обов'язку захищати, а не фальшивого "упокорення" перед чиїмись непра­ведними діями.

Сучасне суспільство має безліч спокус стосовно П'ятої заповіді. Йдеться і про буцімто "право" на абор­ти та евтаназію (легалізоване самогуб­ство), інші виклики у сфері біоетики тощо. «Право людини на природний початок життя, безпечне життя в утробі матері, народження та природну смерть треба ледь не відвойовувати, і ця війна нерідко ще більш абсурдна, ніж та, що зі зброєю в руках», зазначає о. Петро Степан Балог, одна з улюбле­них цитат якого є: "Те, що ви будували роками, може бути зруй­новано вмить - усе одно продовжуйте будувати".

Відповіддю Церкви на ненависть є не вбивство, а оборона рідного краю. Саме з такими словами звернувся Глава УГКЦ Патріарх Святослав до учасників Всеукраїнської молодіжної прощі у с.Зарваниці: «Християнин ніколи не має права бути ініціатором убивства, бо вбивство є завжди злом. Але, зокрема у час військового протистояння, християнин має обов’язок боронити свою землю і свій народ в спосіб і засобами пропорційними до нападу». І про цей обов’язок не маємо права забувати.

Не всі ми можемо взяти до рук зброю, проте усі можемо взяти до рук молитовник, Біблію. Всі ми маємо святий обов’язок молитися за мир в нашій державі, за захист і перемогу для наших вояків, за захист безневинних жертв, за сім’ї вояків, за тих, що постраждали від рук терористів, за мудрість для нашого державного та військового проводу, за всі потреби нашого народу, який опинився перед лицем агресії здичавілої Орди. Мусимо собі усвідомити, що, як це влучно окреслив Патріарх Святослав: «Сьогодні у нашій країні проходить дуже відчутна мобілізація усіх сил, усіх ресурсів, але молитва – це є мобілізація духу нашої Церкви і нашого народу. Людина є істотою, яка у собі поєднує видимий і невидимий світ. Боротьба зі злом, боротьба за краще майбутнє є двох видів. Вона є, з одного боку, видима, де потрібно навіть життя своє віддати за свою державу, але є і невидима – духовна боротьба, духовна брань. Ніколи в історії український народ не міг перемогти ворога, якщо він найперше його не перемагав духовно». І ці дві компоненти нашої боротьби, нашої оборони — духовна і матеріальна — мають стати постійною частиною нашого щоденного життя. Ми повинні собі усвідомити, що, як сказав глава УГКЦ, «за тих останніх півроку та боротьба, яку веде український народ, – це боротьба добра зі злом, це є боротьба правди над брехнею, це є боротьба гідності над ницим рабством, це є боротьба, у якій добро завжди переможе. Це боротьба світла над темрявою. І фронт цієї духовної боротьби проходить через серце кожного з нас. І ми покликані бути переможцями у цій боротьбі силою і благодаттю Святого Духа, яку нам виблагала і подає Пречиста Діва Марія. Кожного дня усі ми, люди, повинні переборювати зло у власному серці. Кожний з нас є підвержений різним атакам зла. Багато хто говорить про інформаційну війну, яка сьогодні ведеться проти України. Тому говорімо правду - і ми переможемо неправду».

Блаженніший Святослав, підтримуючи вірних на дусі в нелегкий часи війни сказав: «Буря може наробити багато лиха, але вона не триває вічно. Вічність належить тільки миру, бо Господь - вічний наш мир».

 

Отець ОЛЕКСАНДР, настоятель Української Греко-Католицької Церкви в Енергодарі

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий