Сделать домашней|Добавить в избранное
 
 
» » Строінками історії Запорізького краю
на правах рекламы

Строінками історії Запорізького краю

Автор: Adminius от 28-11-2012, 17:13
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

Строінками історії Запорізького краю Іванівський помічник Дмитра Яворницького

Село Іванівка одне з найбільш упорядкованих сіл у Запорізькій області. Чисельність населення - понад 3074 особи. Тут є бібліотека, загальноосвітня школа,  музей села.  Але, на жаль, мало хто з іванівців знає про колишнього односельчанина,  допитливого краєзнавця – історика, який вів науковий діалог з академіком Дмитром Яворницьким. Публікація фрагментів науково-дослідницької роботи учениці 11-А класу Енергодарської ЗОШ №7 Лесі САМАРЦЕВОЇ (науковий керівник – вчитель історії  Інна НЕДОБЕР) буде корисною для вивчення не лише історії  Іванівки, а й Запорізького краю в цілому.                            

Чималий внесок у роботу видатного літописця Запорізького козацтва Дмитра Яворницького вніс мешканець с. Іванівка Олексій Васильєв. З 1884 по 1889 роки  він написав Д.І.Яворницькому 15 листів. В той час О.Васильєв обіймав посаду управляючого маєтком поміщиків Синельникових у селі Іванівка (згадується під назвою Іванівське або Синельникове) Мелітопольського повіту. Знайомство Д. Яворницького з О. Васильєвим відбулося у червні 1884 р., коли Дмитро Іванович готувався до VI археологічного з’їзду, що мав відбутися у вересні цього ж року в Одесі. Академік Яворницький до своїх досліджень залучав місцевих жителів, серед яких було чимало творчих людей, які записували фольклор, розшукували документальні джерела, маловідомі видання. Вченому вдавалося знаходити серед земських діячів, поміщиків, міської та сільської інтелігенції, вчителів, статистиків, лікарів, священиків, управляючих панськими маєтками, навіть серед простих селян помічників, які могли самостійно відтворити карту, план місцевості, чи іншого географічного об’єкту. Особливе місце посідали місцеві старожили. Саме таким помічником  і виявився О.В. Васильєв.

 

Олексій Васильович був уродженцем села Миколаївка, яке розташоване недалеко від порогу Ненаситець. Село належало нащадкам правителя Катеринославського намісництва Івана Максимовича Синельникова. Батько О. Васильєва був росіянином, а мати українкою, але Олексій Васильович вважав себе не лише українцем, а й патріотом своєї Батьківщини.

На початку 1860-х років О.В.Васильєв переїхав з Миколаївки до Іванівки, де служив управляючим маєтком.  

   Іванівка була названа на честь І. М. Синельникова і дісталося  у спадок спочатку його синові - майору Василю Івановичу Синельникову ( рік народження близько 1775, рік смерті невідомий), а потім онукові - генерал – майору Івану Васильовичу Синельникову. Після його смерті  Іванівку отримала вдова Марія Олександрівна Синельникова (уроджена Пенхаржевська). На початку XIX століття Іванівка була досить великим селом, в ньому налічувалося 115 дворів з населенням 399 осіб.

О.В. Васильєв був знайомий з роботами молодого дослідника Д.І. Яворницького, який виступав із статтями у 1883-1884 рр. в газеті «Харьковские губернские ведомости» і в журналі «Киевская старина». А у квітні - травні 1884 р. катеринославська газета «Днепр» опублікувала чотири лекції «Про запорозьких козаків», які Д.І. Яворницький прочитав у Харкові.

Листи О.В.Васильєва до Д.І Яворницького мають історико – топографічний і фольклорний напрям, містять детальний опис місцевості, берегів, порогів Дніпра та островів, балок, озер, з поясненням походження назв мікротопонімів та мікрогідронімів разом з переказами і легендами старожилів, які пояснювали походження цих назв.

Від старожилів Іванівки Олексій Васильович записав розповідь запорозького козака Самарського, який за спротив царському наказу під час розмежування запорозьких земель був засланий до Сибіру, а після повернення доживав на острові Гійному. Він розповів, що всі назви місцевості зберегли у своїх назвах імена чи прізвиська запорожців, які тут мешкали.

В Паліївщині жив  Палій, в Козіївщині – Козій, в Головці – Головко, узвіз Таранців був названий на ім’я запорожця Таранця.  За розповіддю Самарцева, по всьому узбережжю жили куренями запорожці, а трохи вище села Скельки (Василівський район) був їх кіш, де жив і кошовий отаман. А річка Конка тоді мала інше річище, О.В. Васильєв зазначав, що сучасні назви островів іншого походження, а козацькі, на жаль, не збереглися. На особливу увагу заслуговують плани місцевості, складені ним за допомоги синів. Олексій Васильович використовував старі, так звані геометричні плани, які збереглися в родиному архіві Синельникових. У своєму листі до Д.І. Яворницького він зазначав: « все в натуре аккуратно перемерено и удовлетворительно». Цей план був створений за допомогою сина Андрія - художника.

В одному з листів О.В. Васильєв досить чітко визначив мотивацію свого ентузіазму у допомозі Д.І. Яворницькому: «Желательно, пока жив, хотя крупинку внесть в общее сведение какой бы то ни было науки, чтобы, умирая, сознать и почувствовать – недаром жил, недаром землю бременил».

 Олексію Васильєву, як він і мріяв, вдалося зробити внесок у дослідження історії запорозького козацтва і місцевого краю, збереження історичних пам’яток. Його по праву можна вважати краєзнавцем – аматором. Він зробив значний внесок у дослідження історії запорозького козацтва і рідного краю, а також, що має досить велике значення у  збереження історичних пам’яток і формування джерельної бази української історіографії.


Підготувала до друку Любов МІЛЛЕР

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий