Сделать домашней|Добавить в избранное
 
 
» » «Хай цвіте червона калина…»
на правах рекламы

«Хай цвіте червона калина…»

Автор: Adminius от 28-05-2013, 21:52
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится

«Хай цвіте червона калина…» Справжня майстерність Художника, мабуть, і вимірюється тим, як довго можна дивитися на картину, слухати мелодію, переглядати фільм чи-то виставу… Кожного разу в них бачиш щось нове, несподіване, дивуєшся чистим фарбам і неповторним, точним штрихам. І не обов’язково мати освіту мистецтвознавця, щоб відчути: це – справжнє, бо мірилом завжди є наша душа.

Здавалося б, майже кожного свята лунають у стінах Енергодарського МПК «Сучасник» голоси народного хору «Червона калина». Але на ювілейному концерті колективу зал був знову наповнений шанувальниками. І вони, як завжди, не були розчаровані.

Народному хору – 30 років. Дивно, як співпало: в час, коли у палаці культури Запорізької ДРЕС створювався новий колектив, його керівникові Володимиру Синиченку теж було рівно 30! На жаль, під час концерту про це ніхто не сказав, а згадала про такий цікавий збіг цифр художній керівник «Сучасника» Тетяна Реброва.

Всі, хто прийшов привітати ювілярів, знайшли для них особливі слова. Секретар міськради Сергій Дятко відзначив значний внесок колективу у розвиток культури міста та висловив надію на те, що депутати схвалять проект рішення міськради про виділення коштів на придбання нового баяну. «Хрещеним батьком» вважають хористи Віктора Поливаного, який 30 років тому очолював Запорізьку ТЕС. Віктор Савович поділився з глядачами спогадами про те, з чого починалося створення колективу. А голова профспілки теплової станції Павло Музика подарував 10 тис. грн. на творчу поїздку колективу до Туреччини. Сертифікат на 15 тис. грн. подарувала «Червоній калині» приватний підприємець Тетяна Татаренко.

Вітальна телеграма надійшла від побратимів «Червоної калини» - київського фольклорного ансамблю «Дарничанка». Не з пустими руками прийшли давні друзі хористів – співаки ансамблю «Джерело» з Водяного, вокальної групи громадської організації «Україночка».

Виступ запорізького ансамблю народної пісні та побутового танцю «Оксамит» (керівник Лариса Купчинська) перетворився на захоплююче дійство - віншування Володимира Синиченка. Спочатку ювіляра підносили догори на стільці, потім окропили святою водою, змусили танцювати з хористками, перестрибуючи через рогачі, а на завершення піднесли чарку горілки на шаблюці!

Від Міжнародної академії козацтва «Червона калина» і дитячий колектив «Родослав» отримали шовкові хоругви. Їх від імені козацького генерала Г. Ямненка (який, на жаль, не зміг приїхати) вручали герой козацтва України Віталій Попов та настоятель храму «Призри на смирение» о. Володимир. Ветерани хору отримали універсали про присвоєння звання козака чи козачки, а Володимир Синиченко став козацьким полковником. Почесні універсали та дипломи були вручені всім, хто так чи інакше допомагав і продовжує допомагати колективу. Серед нагороджених - голова профспілкового комітету ДТЕК Запорізька ТЕС Павло Музика, директор МПК «Сучасник» Володимир Фалілеєв, художній керівник Тетяна Реброва, директор дитячої музичної школиЄвдокія Бородіна, голова наглядової ради ТОВ «КГХ АЕС» Іван Самойдюк, директор телемережі «Оріон» Анатолій Фощан, співробітники газет «Рост» і «Час і ми».

Головний редактор нашого видання Тетяна Скиба у вітальному слові сказала:

- В наш час досягти таких вершин майстерності без армії продюсерів і менеджерів – це чудо. І не менше чудо – виростити для себе таку зміну, як «Родослав».

Обидва хорові колективи разом з інструментальною групою (керівник Сергій Марієв) подарували справжню насолоду слухачам. Достойним завершенням музичного свята було виконання «Червоною калиною» і «Родославом» неофіційного гімну нашої держави «Хай цвіте червона калина!». У Східній України не звикли вставати під час виконання цієї народної пісні, тому Володимиру Миколайовичу довелося, повернувшись до залу, жестом запросити гостей підвестися…

То, може, саме в цьому і полягає велика Місія справжнього мистецтва: вчити людей бути Людьми, Патріотами, шанувати своє героїчне минуле й виборювати достойне майбутнє?

Хто живе на світі і хто жити буде,

Хто шляхи козацькі буде ще топтать,

Щоб буяла воля, щоб раділи люди, –

Дай їм Бог востаннє ці слова сказать.

 

Любов МІЛЛЕР

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Комментарии:

Оставить комментарий